Харківська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 119 Харківської міської ради Харківської області

 



Як я змерз!

Змерзнути можна в будь-який час року. І влітку, і восени, і навесні, і взимку. Скажемо, потрапити під літню зливу, промокнути наскрізь і змерзнути; промерзнути на осінньому вітрі, що пробирає до кісток; обманутися, дивлячись на весняне сонечко, а воно світить, та не гріє. Ну, а взимку змерзнути простіше простого. Досить хоча б постояти без руху чверть години на зупинці чекаючи автобуса. А потім простудитися.

 

Щоб не змерзнути, треба рухатися. Наприклад, пританцьовувати. І заодно тремтіти й постукувати зубами...

 

Ох, бідні зуби! Вони у чому винуваті? Не треба ними стукати, від цього тепліше не стане! І тремтіти не треба. Чим сильніше тремтиш, тим більше замерзаєш. Навпаки, потрібно постаратися розслабити все тіло, угамувати тремтіння й вирівняти подих. Дихати найкраще носом, особливо взимку, на морозі.

 

А тепер настав час зігріватися. Розтирати долоні одна об одну, робити енергійні махи руками. При цьому руки повинні бути максимально розслаблені, а пальці - напружені. Можна також використати спосіб, що у народі зветься "ескімоським". Руки витягають уздовж тіла, пальці розчепірюють. Плечима роблять різкі й часті рухи вниз.

 

Коли руки зігріються, їх можна засунути у пахви. А ноги? Їх –то у пахви не сунеш! Зате можна ворушити пальцями ніг, танцювати, присідати, бігати на місці. Якщо замерзають ніс, щоки й вуха, їх розтирають сухими долонями.

 

Головне - не зупинятися, коли зігрієшся. Не сідати на холодний ослін. А то дуже швидко змерзнеш знову.